Попередній аналіз




Етапи Євро-Майдану
Всеукраїнський громадський рух «Євро-Майдан» не можна вважати однорідним. Попри те, що свою назву він отримав від протесту проти згортання курсу на євроінтеграцію, з часом протестувальники, відповідаючи на нові виклики чи намагаючись закріпити існуючі досягнення, почали висувати інші вимоги.
З огляду на перебіг подій у Києві, враховуючи діяльність внутрішніх і зовнішніх акторів можна виділити принаймні шість етапів «Євро-Майдану». Кожен з них характеризується унікальним набором причин, вимог та закликів учасників протестів, котрі знайшли відображення у резолюціях.
Нижче наведені пропоновані мною етапи, а також зміст резолюцій, котрі були створені у відповідні періоди. Візуалізації, створені за допомогою он-лайн сервісу Wordle, відображають найбільш часто уживані слова. Графічно більші слова вживалися частіше, менші – рідше.
Зазначу, що для кращої демонстрації результатів довелося виключити слово «Україна» та його похідні. Зрозуміло, що більшість резолюцій, створених під час подій листопада-травня, концентрувалися на долі країни, а тому «Україна» переважала майже в кожному наборі текстів та нівелювала вагу інших термінів.
«Євро-Майдан» (21-30 листопада 2013)


Протест проти порушень прав людини (30 листопада –22 грудня 2013)





Інституціоналізація Майдану (22 грудня 2013 - 16 січня 2014)








Протест проти диктатури (16 січня – 22 лютого 2014)









Рух за посилення громадського контролю за діями влади(22 лютого – 3 березня 2014)











Протест проти іноземної агресії (3 березня – триває досі)







Здавалось би, основні вимоги Майдану 2013-2014 виконано. Угоду про Асоціацію підписано, Янукович втік, країна отримала новий уряд та нового президента, політичні в’язні на волі, прізвища Захарченка та Азарова годі і згадати. Проте, не все так просто.

Про що говорив Майдан?
Попередній аналіз показав, що нещодавні події Майдану, або, як їх ще називають, Революція Гідності, не були однорідними, а являли собою ряд взаємопов’язаних, проте специфічних етапів. Подальший аналіз яскраво демонструє, що кожен етап характеризується унікальним співвідношенням вимог протестувальників.
Інфорграфіка нижче є результатом аналізу текстів резолюцій євромаданів за допомогою програми Papermachines. Це додаток до надбудови Zotero, що працює на основі браузера Firefox. Кожна резолюція була занесена до програми як окрема одиниця аналізу, включно з бібліографічними даними (в даному контексті важлива дата створення резолюції) та самим текстом.
Далі програмі було задано виконати операцію Topic Modeling (моделювання тем), що є однією з форм аналізу текстів. Це спосіб виявлення закономірностей в загальній колекції документів. Програма групує слова в колекції в так звані «теми». Іншими словами моделювання тем - це метод знаходження та відстеження кластерів слів у великих колекціях текстів. При цьому під «темою» розуміється повторювана структура супутніх слів. Програма шукає в колекції випадки вживання цих слів разом. При вдалому моделюванні (до числа котрих ватро віднести і мій аналіз), теми цілком зрозумілі. Для прикладу «Європейський, угода, інтеграція», «Конституція, громадяни, народ», «вибори, президент, дочасні».
Перевагою даного методу є те, що роль дослідника пасивна. Основну роботу виконує програма. Таким чином виключається суб’єктивні фактори: особисті переконання аналітика не мають жодної ваги, намагання розставити «правильні» чи «потрібні» акценти технічно не працює. Тому зображення нижче можна вважати об’єктивним відтворенням змісту резолюцій євро-майданів та співвідношення різних тем документів на окремих етапах.
Інфографіка демонструє топ-10 тем, котрі найчастіше зустрічалися серед колекції резолюцій євро-майданів (зображені різними кольорами, значення яких – під зображенням) та їх співвідношення під час раніше визначених етапів (окремі стовбці).












Аналіз демонструє різноманіття тем, котрі автори резолюцій вкладали у свої документи. Очевидним також є співвідношення основних вимог на різних етапах Революції Гідності. Наприклад, «вага» вимог пов’язаних із підписанням Угоди про Асоціацію (помаранчевий сегмент) поступово зменшувалася. Натомість бажання встановлення постійного контролю територіальних громад над місцевими та районними органами влади (бузковий) поступово росло. Останній етап є унікальним. Починаючи з березня тотальна увага протестувальників сконцентрувалася на темі російської агресії, нівелюючи таким чином інші вимоги.
Важливість подібного аналізу очевидна. Незадоволені вимоги, пріоритетні колись, що з огляду на певні зовнішні обставини поступилися (тимчасово?) місцем іншим, в подальшому можуть стати джерелом нових протестів.

Немає коментарів:

Дописати коментар